Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (3) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Sarihi A$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 3 Представлено документи з 1 до 3 |
|||
| 1. | 
Sarihi A. Reversible Inactivation of the Dorsal Raphe Nucleus Increases Morphine-Induced Antinociception in Tolerated but not in Nontolerated Rats [Електронний ресурс] / A. Sarihi, B. Heshmatian, P. Pahlevani, A. Komaki, A. Haghparast // Нейрофизиология. - 2015. - Т. 47, № 3. - С. 248-254. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NFL_2015_47_3_7 Досліджено можливі впливи стану nucl. raphe dorsals (DRN) на індуковане морфіном знеболення у щурів, толерантних щодо морфіну. З використанням стереотаксичної техніки лідокаїн (2 %) уводили в DRN, що зумовлювало оборотну інактивацію останнього. В день тестування тваринам уводили морфін за 10 хв перед тестом відсмикування хвоста (індукції гострого термального болю) та розраховували максимальний антиноцицептивний ефект (МАЕ %). У групі тварин з толерантністю до морфіну в 3 послідовні доби одержували попередні ін'єкції останнього. В групі з є'єкціями лідокаїну (з інактивацією DRN) значення МАЕ % були суттєво збільшеними у порівнянні з контролем. Не спостерігалося, проте, суттєвих відмінностей між рівнями індукованого знеболення в групах тварин, котрим уводили пдрозчин та лідокаїн. У той же час антиноцицептивні відповіді на введення морфіну (МАЕ %) у тварин із толерантністю до морфіну були більш суттєвими у тих щурів, котрим ізодили лідокаїн, ніж у контрольних. Одержані результати дозволяють думати, що дефіцит ГАМК у locus coeruleus після гальмування вивільнення серотоніну в DRN внаслідок функціонального виключення останнього може зумовлювати аналгезивні ефекти, опосередковані адренергічними клітинами. | ||
| 2. |
Veisi M. Analgesic Effects of the Aqueous Lemon Verbena Extract in Rats [Електронний ресурс] / M. Veisi, S. Shahidi, A. Komaki, A. Sarihi // Нейрофизиология. - 2016. - Т. 48, № 2. - С. 118-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NFL_2016_48_2_7 Лимонна вербена (ЛВ) використовується в традиційній народній медицині як засіб проти астми, спазмів, застуди, лихоманки, болю різного походження, безсоння і т. п., проте її ефекти не досліджувались експериментально. Вивчали дію водного екстракту листя цієї рослини на параметри тестів, пов'язаних із ноцицепцією, - тесту відсмикування хвоста та тесту "кислотних корчів". Готували перший водний екстракт із листя ЛВ та дегітратували його. Досліди було проведено на 7-ми експериментальних групах щурів лінії Вістар; тварини цих груп одержували внутрішньоочеревинні ін'єкції фізіологічного розчину (контроль), ЛВ-екстракту в 4-х дозах (10, 100, 500 та 1000 мг сухої речовини на 1 кг маси тіла), морфіну та екстракту ЛВ (1000 мг/кг) із попередньою ін'єкцією налоксону. Ін'єкції екстракту в дозах 500 та 1000 мг/кг призводили до суттєвого збільшення латентного періоду реакції відсмикування хвоста у порівнянні з аналогічним показником у контролі (P << 0,001). Кількість "корчів" у відповідному тесті протягом 1 год суттєво зменшувалася після ін'єкцій екстракту в дозах від 100 до 1000 мг/кг. Максимальні аналгетичні ефекти були близькими до таких після ін'єкцій морфіну (10 мг/кг). Налоксон повністю усував ефекти екстракту ЛВ у тесті відсмикування хвоста, але лише частково пригнічував відповідну дію в тесті "корчів". Отже, результати проведених експериментів показали, що водний екстракт листя ЛВ має відчутну антиноцицептивну дію; можливості застосування цього екстракту або його похідних у контролі болю мають бути досліджені в подальшому. | ||
| 3. |
Nemati Z. Effect of a Hydroalcoholic Extract of Rosa сanina Flowers on Anxiety in Rats [Електронний ресурс] / Z. Nemati, A. Komaki, S. Shahidi, A. Sarihi // Нейрофизиология. - 2015. - Т. 47, № 2. - С. 157-162. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NFL_2015_47_2_9 Досліджено впливи водоспиртового екстракту з квітів шипшини (Rosa canina) на поведінку щурів у припіднятому хрестоподібному лабіринті; тестували дорослих самців (маса тіла 200 - 240 г). Екстракт із квітів шипшини вводили перорально (дози 150, 300 або 450 мг/кг) щоденно протягом одного тижня. Здійснювали відеозапис поведінки тварин у лабіринті протягом 10 хв і підраховували стандартні показники, пов'язані з рівнем тривожності. Введення екстракту квітів шипшини зумовлювало вірогідне дозозалежне збільшення числа входжень до відкритих рукавів лабіринту та суттєве збільшення тривалості перебування в цих рукавах (останнє лише в разі найбільшої дози, 450 мг/кг). Кількість заходжень до закритих рукавів лабіринту (корелят інтенсивності локомоції) не відрізнялася від контролю за всіх доз. Пероральне введення екстракту показало його анксіолітичний профіль в експериментах на щурах. Необхідні подальші дослідження анксіолітичних властивостей екстракту та нейробіологічних механізмів його дії (зокрема, можливої взаємодії активних агентів екстракту із нейротрансмітерними системами). | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |